19 та 20 лютого в Києві проходив Київський Міжнародний Форум з Кіберстійкості 2026. В рамках форуму проходили фахові дискусії, присвячена захисту критичної інфраструктури від гібридних загроз в умовах повномасштабної війни. В зазначеному заході брали участь представники Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, зокрема, заступник директора з наукових питань, доктор технічних наук Володимир Євдокімов, провідний науковий співробітник, доктор технічних наук Віталій Зубок та провідний науковий співробітник, доктор технічних наук Людмила Ковальчук.
Модератором однієї із панелей виступив провідний науковий співробітник Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України доктор технічних наук Віталій Зубок. Участь у панелі взяли представники державного сектору, бізнесу та міжнародної експертної спільноти: CTO CRDF Global Анкур Рават, народний депутат України Олександр Федієнко, заступник директора департаменту Держспецзв’язку Олег Мамка, а також фахівці з енергетики, електронних комунікацій і цифрових технологій. Модератором виступив доктор технічних наук Віталій Зубок, провідний науковий співробітник Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАН України.
Ключовою темою стало поєднання кібератак із ракетними ударами по об’єктах енергетики та зв’язку. Учасники обговорили готовність протоколів реагування до сценаріїв одночасного руйнування фізичної та цифрової складової інфраструктури, зокрема в умовах втрати мережевої зв’язності та резервних каналів управління. Значну увагу приділено проблемі експлуатації застарілого обладнання, яке неможливо оновлювати традиційними засобами. Дискусія окреслила два підходи: повну ізоляцію критичних сегментів або інтеграцію сучасних систем моніторингу поверх «успадкованих» архітектур із застосуванням принципів багаторівневого захисту.
Окремий блок стосувався імплементації Директиви NIS2, розподілу відповідальності між державою та приватними операторами, а також доцільності посилення персональної відповідальності керівників за нехтування вимогами кіберзахисту. Учасники наголосили на необхідності переходу від формального комплаєнсу до ризик-орієнтованого управління безперервністю надання життєво важливих послуг. Також обговорювалася гнучкість механізмів віднесення об’єктів до критичної інфраструктури з урахуванням нових сервісів, що під час війни набули системного значення.
Підсумовуючи, учасники підкреслили: український досвід протидії комплексним гібридним атакам має бути систематизований та інституціоналізований. Йдеться не лише про національну безпеку, а й про внесок України у формування нової архітектури європейської кіберстійкості.
Варто відзначити, що саме в цьому напрямку Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України є співвиконавцем міжнародного наукового проєкту AGILE (AGnostic risk management for high Impact Low probability Events), який фінансується Єврокомісією в межах програми Horizon Europe. Метою проєкту є розроблення методології стрес-тестування складних кібер-соціо-технічних систем, для яких неможливо створити повноцінного цифрового двійника. У ході тестів різні стейкхолдери – оператори систем, клієнти, регулятори – обговорюють можливі наслідки кризових подій і шукають шляхи мінімізації каскадних ефектів, а також визначають способи швидкого відновлення роботи систем. Отримані результати стануть основою нових рекомендацій і кращих практик з підвищення стійкості цифрової інфраструктури.
Практичні напрацювання AGILE будуть також використані у виконанні ще одного міжнародного проєкту – IMPRESS-U (Adaptive Infrastructure Recovery from Repeated Shocks through Resilience Stress Testing in Ukraine), який реалізується за підтримки Національної академії наук США та Управління військово-морських досліджень США. Співвиконавцем цього проєкту в Україні є Інститут проблем моделювання в енергетиці.
В роботі іншої панелі, що присвячена правовій базі та викликам у сфері криптовалюти, взяли участь доктор технічних наук Володимир Євдокімов та доктор технічних наук Людмила Ковальчук., які виступили із доповіддю «Архітектура нової енергосистеми: як блокчейн забезпечує інтеграцію децентралізованого виробництва електроенергії з децентралізованим енергетичним ринком». Ключовою темою зазначеної доповіді було надати пропозиції щодо побудови децентралізованих ринків для продажу електроенергії, отриманої шляхом їх децентралізованої генерації, у тому числі відновлювальної енергетики і акумулювання. При цьому, було зазначено, що в якості інструменту для реалізації такої концепції необхідно використовувати блокчейн як платформу для децентралізованого продажу енергоресурсів. Також була озвучена пропозиція по створенню нового токена – ВатКоїна, вартість якого прив’язана до вартості одиниці енергоресурсів та який може бути універсальним платіжним інструментом, зокрема на міжнародному рівні. Це дозволить розширити інвестиційні можливості розвитку розподіленої генерації, а також створити передумови для переходу до побудови нової енергетики – резильєнтної енергетичної системи.
Відповідні результати отримані в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України в рамках проекту «Розвиток розподіленої енергетики в умовах ринку електричної енергії України з використанням технологій та систем цифровізації», що виконується за напрямом використання бюджетних коштів «підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» бюджетної програми КПКВК 6541230 в НАН України. Соціальна значимість роботи полягає у підвищенні ролі споживачів у виробництві, зберіганні та регулюванні навантаження з використанням сучасних технологій цифровізації, зокрема смартконтрактів, що прискорить процеси розвитку розосередженої генерації та підвищить надійність електропостачання споживачів, а також розширить можливості балансування об’єднаної енергосистеми України.
Довідково: Kyiv International Cyber Resilience Forum (KICRF) заснований у 2023 році за ініціативи Національного координаційного центру з кібербезпеки при РНБО України спільно з CRDF Global за підтримки Державного департаменту США. До організації Форуму долучилися Міністерство закордонних справ України, Служба безпеки України, Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України. Технологічним партнером виступає Cyber Unit Technologies спільно з Інститутом досліджень кібервійни.