7 січня 1981 року відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів УРСР, а також постановою Президії АН УРСР утворений Інститут проблем моделювання в енергетиці АН УРСР (ІПМЕ АН УРСР). Очолив Інститут академік АН УРСР Георгій Євгенович Пухов. Колектив Інституту, сформований до цього часу як сектор електроніки і моделювання Інституту електродинаміки АН УРСР, мав великий і багаторічний досвід проведення наукових досліджень. Наукова школа Г.Є. Пухова почала створюватися наприкінці 50-х років і потім одержала інтенсивний розвиток у стінах Інституту кібернетики АН УРСР і Інституту електродинаміки АН УРСР.
Засновник Інституту – Георгій Євгенович Пухов, відомий вчений у галузі теоретичної електротехніки, енергетики, математичного моделювання та обчислювальної техніки, народився 23 серпня 1916 року у м. Сарапуль (Удмуртія). Закінчив з відзнакою Томський індустріальний інститут (1940) і був зарахований до аспірантури при кафедрі електронних мереж та систем. Навчання в аспірантурі було перерване службою в армії у роки Вітчизняної війни. Після тяжкого поранення у боях під Москвою у 1942 р. повернувся до аспірантури, успішно захистив кандидатську дисертацію (1944) та приступив до роботи по підготовці інженерних кадрів та вирішенню науково-технічних завдань по відновленню народного господарства. Сорок років (з 1958 р.) творчої та науково-організаційної діяльності Г.Є. Пухова пов’язано з Національною академією наук України. Багато сил і енергії віддав Г.Є. Пухов організації і пропаганді науки, перебуваючи на посаді директора створеного ним Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України (1981-1988 р.р.), академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України (1978-1988 р.р.). Г.Є. Пухов розробив теоретичні основи діакоптичних методів в електротехніці і моделюванні, розвинув теорію операційних методів аналізу і синтезу нелінійних систем, сформулював принцип квазіаналогій і розробив теорію квазіаналогового моделювання. Г.Є. Пухов був одним з творців сучасної електротехніки і визнаним очільником наукової школи електронного моделювання. Він – автор понад 600 наукових праць, 29 монографій, 150 свідоцтв на винаходи. За 50 років педагогічної роботи Г.Є. Пухов виховав більш як 30 докторів і 160 кандидатів наук. Активна науково-педагогічна діяльність Г.Є. Пухова продовжувалась до останнього дня його життя. Він був головним редактором міжнародного науково-технічного журналу «Злектронное моделирование», який був заснований у 1979 р., був головою Наукової ради НАН України з комплексної проблеми «Теоретична електротехніка і моделювання», членом спеціалізованих вчених рад для захисту докторських і кандидатських дисертацій.
Творчий внесок академіка НАНУ Г.Є. Пухова у розвиток науки високо оцінений: йому присуджено Державну премію України у галузі науки і техніки, премію НАН України ім. С.О. Лебедєва, звання заслуженого діяча науки і техніки України, нагороджено багатьма орденами і медалями.
До моменту створення ІПМЕ АН УРСР основні досягнення даної школи були дуже значні й охоплювали цілий ряд таких актуальних наукових областей, як аналіз електричних ланцюгів і електромагнітних полів, спеціальні розділи прикладної математики, теорію математичного й електронного моделювання, аналогову і гібридну обчислювальну техніку, спеціалізовані цифрові пристрої і системи, застосування математичних методів і обчислювальних засобів в електроніці, електротехніці, енергетиці і багатьох інших галузях народного господарства.
З 1988 року директором Інституту є член-кореспондент НАН України Віктор Федорович Євдокимов. З травня 2015 р. Інститут очолює член-кореспондент НАН України Володимир Володимирович Мохор.
8.11.2000 р. Постановою Кабінету Міністрів України 
ІПМЕ НАН України було присвоєно ім’я Г. Є. Пухова.
Інститут досяг успіхів в області розвитку теорії і методів математичного й електронного моделювання фізичних та інформаційних процесів в енергетичних і енергоємних системах на основі сучасних досягнень прикладної математики і машинних обчислень. Наукова діяльність Інституту визначається наступними основними напрямками: дослідження фундаментальних проблем електроенергетики і теоретичної електротехніки; аналіз і синтез складних електричних ланцюгів і систем, включно з нелінійними процесами в них; дослідження процесів, що швидко протікають, в енергетиці, розробка з цією метою методів побудови проблемно-орієнтованих моделюючих систем; розробка методів моделювання і застосування засобів обчислювальної техніки в енергетиці та інших галузях народного господарства.
Завдяки високому теоретичному рівню розробок Інститут займає провідне положення в області методів і засобів електронного і математичного моделювання в енергетиці. Фундаментальні наукові результати отримані в рамках теорії квазианалогового моделювання. Вона дозволяє розширити можливості математичного моделювання на основі принципу еквівалентності, що узагальнює класичну теорію подоби і використовуваного для побудови різних класів моделюючих систем. У теорії диференціальних перетворень вона приводить до створення нових числено-аналітичних методів рішення широкого класу математичних задач. Використання такого підходу для синтезу електронних схем дозволяє з’єднати ефективність аналогової структури систем з цифровим представленням інформації.
Інститут проводить дослідження в області моделювання динамічних систем на основі методу інтегральних рівнянь, що забезпечує розширення можливостей і підвищення ефективності методів і засобів математичного моделювання. Використання теорії гібридного моделювання для задач динаміки процесів, що швидко протікають, дозволяє створити нові принципи побудови спеціалізованих засобів діагностики трубопроводів і алгоритми чисельного моделювання задач динаміки. Багато результатів наукових досліджень Інституту впроваджені і продовжують впроваджуватися в різних галузях народного господарства: енергетиці, нафтовій і газовій промисловостях, приладобудуванні, машинобудуванні, енергомашинобудуванні, електронній промисловості і т. д.
Інститут підтримує науково-технічні зв’язки з десятками підприємств і організацій у нашій країні і за кордоном. Роботи вчених інституту відзначені Державними преміями України, преміями НАН України ім. Г. А. Проскури і С. А. Лебедєва.
Велика увага приділяється підготовці наукових кадрів. В даний час в Інституті працюють 13 докторів і 20 кандидатів наук, функціонують аспірантура і докторантура, працює спеціалізована вчена рада для захисту докторських і кандидатських дисертацій. В Інституті функціонує широка мережа наукових семінарів, проводяться конференції і школи-семінари.
Інститут здійснює активну видавничу діяльність, є засновником журналу “Електронне моделювання”, залучаючи останнім часом до цієї роботи фахівців із багатьох розвинутих країн, публікує періодичний науковий збірник. Співробітниками Інституту опубліковані десятки монографій, довідників, навчальних посібників, препринтів.
Метою діяльності ІПМЕ ім. Г.Є. Пухова НАН України є досягнення високого рівня проведення фундаментальних і прикладних досліджень в області методів і засобів математичного комп’ютерного моделювання для рішення актуальних проблем створення сучасних інформаційних і промислових технологій.
